Євген Граждан  назавжди залишився безстрашним воїном
Небесного Легіону. Народився 19 квітня 1990 року в багатодітній сім’ї в селі Адамівка Білгород-Дністровського району. Мама Євгена
–  Катерина Михайлівна –  працювала директором школи та вчителькою української мови і літератури, батько –  В’ячеслав
Григорович – водієм колгоспу ім. Шевченка.

Євген навчався добре і закінчив Адамівську
загальноосвітню школу І-ІІ ступенів з позитивними оцінками. Спостерігаючи за роботою матері в школі, у нього з’явилося бажання стати вчителем. Адамівська школа – це заклад козацько-лицарського виховання, який має  сформувати  морально чистих та мужніх громадян України. Євген від 5-го до 9-го класу був отаманом свого куреня, прапороносцем, активним учасником заходів у школі.

Навчаючись у коледжі, Євген  показав себе  добросовісним, наполегливим, правдолюбним  студентом. Класний керівник
Євгена – Валентина Федорівна Шпичко – згадує: «Це був комунікативний, харизматичний юнак, він  проявив себе  умілим організатором і  був постійним учасником різних заходів Його
поважали одногрупники та викладачі. А ще Євген відзначався відповідальністю, сумлінністю, старанністю у навчанні».

Після закінчення училища Євген працював вчителем фізичної
культури в Софіївській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів. Потім виконував свій громадянський обов’язок в Збройних Силах України. Учасник оборони від російського вторгнення у 17 ОТБр імені Костянтина Пестушка, він служив водієм мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї механізованого
батальйону, добросовісно і мужньо  боронив рідну землю від агресора.  Загинув 30 червня  2023 року  при обороні Донеччини…

Посмертно, за мужність і героїзм, Євгена Граждана було
нагороджено:

• медаллю «За оборону рідної держави» 16.07.2023р.;
• медаллю «Незламним Героям російсько-української війни» 06.07.2023р.;
• нагрудним знаком «За заслуги перед містом» 06.07.2023р.;
• орденом «За мужність» 17.08.2023р.