У вересні 1940 року після приєднання Бессарабії до Радянської України в м. Тарутіно було відкрито педагогічне училище. Перший набір був не більше ста чоловік. Першим директором був Іван Михайлович Кудінов.

Незабаром почалась Друга світова  війна, заняття були перервані, і училище разом з викладацьким складом було евакуйоване в глибокий тил. А в жовтні 1944 року, незадовго після визволення всієї Бессарабії, заняття були поновлені і був оголошений набір на підготовче відділення училища. Педколектив знову очолив І.М. Кудінов.

В перiод з 1941 по 1944  роки наше  містo було під  нiмецькими загарбниками. Cвій  прихід   вони вiдзначили жорстокими  розправами над мирним населенням. Бiля булинку, педагогічного училища   розстрiляли 50  ні вчому  чому не винних чоловiкiв i  жінок. За свiдченнями очевидцiв, в цей перiод в приміщенні  училища  розташовувався шпиталь для поранених військових.

В червнi сорок п’ятого, пiсля закiнчення пiдготовчого вiддiлення, студенти були зарахованi на перший курс. При педучилищі  був двохповерховий гуртожиток. Студентам було навчатися вакко: зошити для занять зшивалися  з цементних мiшкiв, пiдручники з ycix предметiв були тiльки в одному екземплярi – у викладача, студенти вели конспекти. В зимовi канiкули, а зима в   1944-45 роках була дуже холодною, студенти вiдправлялись на заготiвлю  палива.